Система уроків

Предмет: географія

Тема: «Населення України»

                                                                                                               Вчитель

Коломоєць О.М.

Урок №1  Кількість, розміщення і густота населення

Мета: навчити визначати суттєві ознаки понять «природний рух населення», «механічний рух населення», «депопуляція», «природний приріст»; пояснити причини депопуляції населення, соціально-економічні фактори, що впливають на народжуваність та смертність; формувати навички створення та аналізу графіків зміни кількості населення в часі; виховувати відповідальність, аналітичні здібності та комунікабельність у спілкуванні з різними верствами населення.

Очікувані результати:

учень називає кількість населення України; визначає суттєві ознаки понять «природний рух населення», «механічний рух населення», «природний приріст», «еміграція», «імміграція»; пояснює причини нерівно­мірного розміщення населення; будує та аналізує гра­фіки зміни кількості населення

Тип уроку: урок вивчення й первинного закріплення нових знань.

Обладнання: підручник, атлас, зошит для практичних робіт, карта «Населення», статистичні відомості про кількість, гус­тоту, природний та механічний рух населення

Географічна номенклатура: Греція, Італія, Португалія, Іспанія, Німеччина, Велика Британія, Чехія, Польща, Росія, Ізраїль, США, Канада, Австралія.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних понять

-Якою є кількість вашої родини?

-Де народилися ваші дідусь і бабуся, чи змінювали вони місце проживання протягом життя?

-Поясніть з чим пов’язані їхні переїзди?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Учитель: Людина – найбільше багатство кожної держави. Яка стаття Конституції України підтверджує цей факт?

(діти зачитують статтю 3 Конституції)

Людина є творцем матеріальних і духовних благ суспільства, тому знання про кількість населення, закономірності його розміщення надзвичайно важливі.

-Яке значення для збільшення народжуваності має Державна програма підтримки народжуваності?

-Який існує зв’язок між демографією та економікою?

ІV. Вивчення нового матеріалу

1. Відомості про кількість населення в давні часи

    У наукових та літературних джерелах не збереглося досто­вірних відомостей про чисельність населення України в першій половині Х ст. Вважають, що на початку XVI ст. чисельність населення складала приблизно 4,4 млн чоловік, на початку XVII ст. — 5,2 млн чоловік. Незначний природний приріст насе­лення України в той час пояснюється затяжними війнами, масо­вими епідеміями, засухами та іншими несприятливими явищами. Згідно з оцінками вчених у XVIII ст. на українських землях жило близько 9 млн чоловік, на початку ХІХ ст. — понад 30 млн чоловік.

Населення України в ХХ ст.

Кількість жителів не залишається постійною. Вона може збільшуватися або зменшуватися. На кількість населення впли­вають історичні події. У XX ст. кількість населення України збільшувалася невисокими темпами. Великі втрати населення спричинили такі події, як громадянська війна (1918–1922), штуч­ний голод (1932–1933), сталінські репресії, війна з фашистською Німеччиною (1941–1945). Зменшувалася кількість населення через вимушені, часто примусові переїзди (депортація кримських татар, німців, поляків). Виселялись окремі верстви населення («куркулі», духівництво, інтелігенція) або ж окремі райони (так, після приєднання Західної України до Радянського Союзу цілі села вивозили до Сибіру на поселення або до таборів).

У повоєнні часи відбувався відплив населення й через ідеоло­гічні або економічні причини; найчастіше поєднувалось і перше, і друге (освоєння цілини, участь у всесоюзних комсомольських бу­дівництвах, наприклад будівництво БАМу — Байкало-Амурської магістралі, освоєння нових родовищ корисних копалин у Сибіру, на Далекому Сході). Варто відзначити той факт, що їхала най­енергійніша, працьовита частина молоді, і це не могло не позна­читися на кількості населення України.

Питання. 

-Яка кількість населення України була у давні часи?

-Як історичні події впливають на кількість населення?

-Які при­чини сприяли відпливу населення України в післявоєнні роки?

Практична робота 3. Побудова графіка зміни кількості на­селення за певний період

-Використовуючи наведені  дані з динаміки кількості населення України (Додаток 1), побудуйте графік і поясніть невисокі темпи збільшення кількості населення України.

2. Динаміка кількості населення

За даними Державного комітету статистики, населення Укра­їни на 01.01.2009 року становило 46,1 млн чоловік.

За кількістю населення Україна посідає шосте місце в Європі після Росії, Німеччини, Великої Британії, Італії, Франції. Таким чином, Україна — одна з найбільших держав Європи.

Найбільш достовірні і повні відомості про кількість населення та його склад дають матеріали перепису. Останній перепис на­селення проводився в грудні 2001 року.

Зміна кількості населення (динаміка населення) відбувається внаслідок природного і механічного руху.

Під природним рухом розуміють процеси народжуваності, смертності, одруження. Для вивчення відтворення населення використовуються насамперед такі показники, як кількість на­роджених і кількість померлих. Різниця між ними називається природним приростом. Частіше використовують відносні показ­ники, що розраховуються на 1000 жителів.

Якщо смертність (С) перевищує народжуваність (Н), то гово­рять, що природний приріст (ПП) від’ємний.

Завдання . Проаналізуйте за даними таблиці зміни при­родного приросту за останні десятиліття.(Додаток 2)

 Причини зниження народжуваності дуже різноманітні, їх роз­гляд вимагає комплексного підходу. Це ряд об’єктивних причин, які характерні для більшості європейських країн. До них відно­сять — зниження дитячої смертності (у результаті якої відпала необхідність мати багато дітей), організація соціального забезпечен­ня (державна пенсія частково зняла турботу про батьків похилого віку). Розпад старої патріархальної родини, у якій разом жило декілька поколінь, і поява малих родин унеможливили виховання великої кількості дітей. До того ж значно змінилася роль жінок у суспільстві: залучення жінок до суспільного виробництва, а також зростання рівня освіти, розширення кола інтересів, емансипація привели до появи нової системи цінностей, основні з яких — поза домівкою і родиною. Значний вплив має процес урбанізації, який можна розглядати як показник зміни умов і способу життя. В урбанізованих районах усі перелічені вище фактори вагоміші.

3.Густота населення — це ступінь населеності території; її показником є кількість жителів, що припадає на одиницю площі (зазвичай на 1 км²). Середня густота населення світу — 45 осіб/км², в Україні вона значно вища за середньосвітовий показник і становить 77 осіб/км².

Значними є розбіжності в показниках густоти населення за областями країни. Так, густота найбільш людної області — Донецької — у 4,8 разу перевищує густоту в найменш заселеній області — Чернігівській. У ціло­му, найбільшою є густота в індустріально розвинених східних областях, наприклад у Донецькій вона становить 172 особи на 1 км², у Луганській та Харківській — близько 100 осіб на 1 км²) Високі показники густоти Донецької та Луганської областей пояснюються освоєнням природних багатств Донбасу, у першу чергу кам'яного вугілля.

Порівняно рідко заселені північна, північно-західна й південна частини України. До малозаселених належать гірські райони Карпат, де освоєння території ускладнене рельєфом; Полісся, де значні площі зайняті лісами й болотами (у Чернігівській області густота населення становить 36 осіб на 1 км²); посушливі райони степових областей, у першу чергу Херсонської й Миколаївської (їхнє освоєння, а згодом розвиток господарства стримува­лися через брак водних ресурсів). .

Картографічний тренінг.

І варіант.

Обведіть на контурній карті суцільними лініями три регіони (великі райони) з підвищеною густотою населення. Позначте їх римськими цифрами І, II, III і нижче запишіть їх назви.( Додаток 4)

ІІ варіант

Обведіть на контурній карті пунктирними лініями два великі регіони країни з найменшою густотою населення. Позначте їх римськими цифрами IV і V. Нижче запишіть їх назви та укажіть причини зниженої густоти населення.( Додаток 4)

Географічна арифметика

   Значення цифр можна пізнати в порівнянні. Якщо ми не порівняємо цифру з іншими, то не матимемо правильного уявлення про об'єкт, і циф­ра стає невиразною, «блідою».

а) Середня густота населення України становить 77 осіб/км². Густота населення в Бангладеш приблизно в 15 разів більша, а в Австралії в 25 разів менша. Підрахуйте, якою була б кількість населення в Україні, якби її густота була такою, як у Бангладеш і Австралії.

4. Особливості зовнішньої та внутрішньої міграції населення України.

Розповідь вчителя.

Характерною рисою сучасних міграцій жителів України є зменшення об­сягів внутрішніх потоків і збільшення зовнішніх.

На міграційні потоки останніх двох десятиліть впливають різні причини, серед них: розпад Радянського Союзу, складний етап реформування економі­ки, падіння життєвого рівня населення, спрощення перетинання державного кордону, розширення прав і свобод особи (у тому числі свободи пересування), розвиток приватного підприємництва. У різні періоди роль тих чи інших при­чин зростала або зменшувалася, із цим пов'язані зміни в потоках мігрантів.

У перші роки незалежності виїзд із країни зменшився, а імміграція зрос­ла: багато українців і представників інших народів (кримські татари, німці, болгари, вірмени, греки) почали повертатися до України. У 1991 —1992 рр. до України прибуло близько 1 млн осіб. Однак, уже від 1994 р. сальдо міграції стає від'ємним, а його обсяги збільшуються до 1996 р., а потім залишаються на високому рівні (від -169 до -133 тис. осіб на рік) до 2001 р. Від 2005 р. сальдо міграції додатне. Ці процеси можна простежити за таблицею «Мігра­ція населення між Україною та іншими державами».

Для України найбільш характерна міжнародна трудова міграція. За оцін­ками фахівців, нею охоплено до 5 млн жителів країни. За даними Міжна­родної організації міграції, 46 % українських трудових мігрантів працюють по 12 годин на добу, чверть не мають вихідних; майже 60 % — постійних вихідних. За оцінками експертів, втрати вітчизняної економіки через відтік робочої сили становлять майже 10 млрд грн на рік.

Найбільше мігрантів, які тимчасово працювали за кордоном, зареєстро­вано в Одеській, Закарпатській, Львівській, Харківській, Тернопільській, Донецькій та Івано-Франківській областях. Значно меншими є міграції з пів­нічних і центральних регіонів України.

За останні кілька років зростають масштаби поїздок жителів країни до інших держав на відпочинок і з туристичною метою. Ці міграційні потоки також в основному формуються у великих містах.

Завдання

1) Наведіть приклади міграції у межах вашої області.

2) Чому мільйони українців змушені вирушати на заробітки до ін­ших країн?

3) Із якими труднощами вони стикаються в країнах Європи? Чим небезпечна нелегальна трудова міграція?

V. Закріплення знань.

Завдання 1.Покажіть на контурній карті стрілками два головні напрямки виїзду українців на заробітки до сусідніх країн. Підпишіть на карті назви цих країн.(Додаток 4)

Завдання 2. Наведіть приклади та факти, які ілюструють соціально-економічні умови, що впливають на відтворення на­селення.

1. Матеріальні умови і впевненість у завтрашньому дні.

2. Розвиток охорони здоров’я і загальнодоступність медичної допомоги.

3. Диспропорція кількості чоловіків і жінок.

4. Збільшення кількості літніх і старих людей.

5. Заходи держави, що стимулюють материнство.

6. Екологічна ситуація.

7. Збільшення кількості розлучень.

8. Рівень дитячої смертності (дітей першого року життя).

Завдання  3.Географічне аудіювання

-Прочитайте фрагмент публікації в газеті «День» (вересень 2007 р.). Обговоріть основні причини високої смертності насе­лення України.

У кожній країні демографічна криза, якщо вона є, має свої особливості. Фахівці київського Інституту демографії та соці­альних досліджень серед основних рис української демографічної кризи назвали три найголовніші: високий рівень захворюваності

серед дітей та дорослих, перевищення більш ніж утричі чоловічої смертності в працездатному віці над жіночою та підвищений показник смертності немовлят.

На думку лікарів, на стан здоров’я людини найбільше вплива­ють не генетичні фактори, не екологічна ситуація, не бідність, а її власне ставлення до себе — понад 55 % (20 % медики відда­ють зовнішньому середовищу і по 10 % — рівню охорони здоров’я в державі та генетичній програмі людини). Нездоровий спосіб життя, неуважність до симптомів хвороб, паління та вживан­ня алкоголю, малорухливий спосіб життя та переїдання — ось основні причини, які вкорочують людині віку, особливо якщо всі ці фактори підсумувати. Паління та вживання спиртного — на першому місці. Приміром, у середньому українець споживає в рік 30 літрів бутильованої води, а пива — 45 літрів.

За останніми даними Інституту геронтології, середня три­валість життя в Україні становить для жінок 74 роки, для чоловіків — 61. Якщо порівнювати ситуацію в Україні з тією, яка є в Європейському Союзі, то українські жінки живуть на 8–9 років, а чоловіки — на 12–13 років менше, ніж там. Учені переконані, що більшість громадян України й близького зарубіж­жя за функціональним станом (зношеністю) свого організму є старшими за паспортний вік на 10–15 років. Тому лікарі та геронтологи переконані, що ніякі таблетки не зупинять ста­ріння організму, якщо людина не стане системно займатися своїм оздоровленням.

З цією ж банальною, на перший погляд, причиною, — нездоро­вим способом життя — пов’язана й «чоловіча» криза в Україні. Геронтологи констатують надсмертність чоловіків, а до вже перелічених причин такого стану додають ще й побутовий травматизм. Цікавий факт: на днях київська міська громад­ська організація «Народна допомога — Київ», яка займається підтримкою бездомних (харчуванням, поновленням докумен­тів, допомогою з одягом), спробувала «намалювати» портрет столичного бомжа. Ним виявився киянин, чоловік-алкоголік 35–42 років, який ніде не працює і збирає пляшки або макула­туру! І таких чоловіків у шести районах Києва за останні три місяці нарахували близько дев’яти тисяч. Питається, хто кому лікар, якщо в сам розквіт сил чоловіки не хочуть працювати, заводити сім’ю, жити повноцінним життям, а дозволяють, щоб на грантівські гроші її «підгодовували» дівчата з громадських організацій? Поряд з цим демографи б’ють на сполох, говорячи про те, що бомжуванням займаються й сотні тисяч дітей, і ще не відомо, як вплине цей прошарок «генералів піщаних кар’єрів» на популяцію України в майбутньому.

І третя проблема, яку Інститут геронтології називає ви­значальною, — підвищений рівень смертності серед немовлят. Звідки в них візьметься здоров’я, якщо їхні батьки не дбають про свій фізичний стан? У показниках рівень смертності дітей може зрости, адже, дотримуючись європейських стандартів, з початку цього року українські лікарі борються за життя новонароджених, якщо вони важать не менше 500 грамів (при­близно 22 тижні вагітності). Таких дітей виходжувати важко і дорого. А основною причиною народження недоношених дітей лікарі вважають все ту ж причину — недбале ставлення вагітної жінки до власного здоров’я, стреси тощо. Фахівці Iнституту геронтології стверджують, що підвищення народжуваності в останні три-чотири роки пов’язане з тим, що жінки, які в кризові 90-ті роки не могли дозволити собі народити дитину, тепер обзавелися первістком.

Завдання . Використовуючи статистичні дані про народжуваність і смертність побудуйте на контурній карті стовпчасті діаграми.

VI. Контроль та самоперевірка знань

Завдання . Проаналізуйте дані (2008) народжуваності, смертності, природного приросту, смертності дітей у віці до 1 року, шлюбності та розлучуваності по областях. Які спостерігаються тенденції по регіонам України? Назвіть області з найкращими та найгіршими показниками. Чи існує залежність між цими по­казниками та природним приростом? Між природним приростом та часткою міського (сільського населення) в областях .(Додаток 3)

VII. Підведення підсумків. Рефлексія.

Учні діляться своїми враженнями, акцентуючи увагу на досягненні мети уроку, використання отриманих знань у повсякденному житті.

VIII. Домашнє завдання

Читати матеріал підручника. Виконати соціогеографічний практикум.

                                    Соціогеографічний практикум

Не за горами той час, коли ви станете сімейними людьми. Наскільки відповідально бути батьками, можна говорити дуже довго. Але ми торкнемося тільки одного аспекту цієї проблеми — матеріального. Візьміть інтерв’ю у ваших знайомих, які недавно стали батьками, або проконсультуйтеся у своїх батьків.

Підрахуйте, у яку суму обійдеться сімейному бюджету поява на світ і перший місяць життя маляти:

1. Перебування породіллі в допологовій палаті в середньому 1–2 дні — по … грн. на день (ліки, обслуговування, повно­цінне харчування).

2. Пологи і період післяпологової адаптації (6–7 днів). Пологи від … грн. і вище (залежно від типу лікувальної установи, кваліфікації лікаря тощо) плюс … грн. за кожний день пере­бування в лікарні.

3. «Придане маляті» (пелюшки, сорочечки, шапочки, підгузки, ковдра байкова і вовняна і т. ін.) — … грн.

4. Лікарські препарати (присипки, дитячі креми, бинт, вата, трави для купання) — … грн.

5. Коляска (від … грн.), ліжечко (від … грн.), ванночка (від … грн.).

6. Соски, пляшечки, іграшки — … грн.

7. При штучному годуванні 1 пачка «Малютки» (або інші дитячі суміші) (… грн.) на 3–4 дні. При грудному годуванні — повно­цінне харчування для матері тощо.

Яке значення для збільшення народжуваності останніми роками має Державна програма підтримки народжуваності? По­цікавтеся, які суми виплачує держава в разі народження першої, другої, третьої дитини.