Урок №2

Національний та етнічний склад населення

 Мета: дати характеристику особливостей національного складу населення України; навчити розрізняти національні меншини та етнографічні групи українців; пояснити причини строкатого національного складу населення країни; продовжити формування навичок роботи з картами атласу та секторними і стовпчастими діаграмами; виховувати повагу до представників інших народів, що проживають в Україні, почуття толерант­ності до етнічних меншин та представників усіх релігійних напрямів, представлених в Україні; зміцнювати внутрішню самосвідомість, гордість за належність до української нації, почуття національної гідності.

Очікувані результати: учень характеризує особливості національного скла­ду населення; називає етнографічні групи українців та національні меншини; пояснює причини строкатого національного складу населення України та виникнен­ня діаспор; показує країни з найбільшими за кількістю українськими діаспорами; наводить приклади зв'язків з українцями зарубіжжя; будує та аналізує секторні та стовпчикові діаграми

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник географії, атлас, зошит для практичних робіт, статистичні відомості про національний та етнічний склад населення.

Опорні поняття: політична нація, титульний етнос, національний склад населення, етнічний склад населення, корінні народи, національні меншини, етнографічні групи.

Географічна номенклатура: Росія, Казахстан, Молдова, Білорусь, США, Канада, Бра­зилія, Аргентина, Польща, Румунія, Словаччина, Чехія.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

1. Зачитування повідомлень про культуру та ментальність українців.

2. Середня тривалість життя в Україні 2005р. дорівнювала 67,9 року (59 – чоловіки, 72 - жінки). Для порівняння: у США – 75, Швеції – 78, Японії – 79 років. Побудова графіка середньої тривалості життя біля дошки (1 учень)

Запитання до інших учнів.

• Чим можна пояснити таку ситуацію?

3.Робота з контурними картами.

  І варіант. Позначити області України де найменша частка позашлюбних народжень. Пояснити відмінності.

ІІ варіант. Позначити області України де найбільша частка позашлюбних народжень. Пояснити відмінності.

4.Робота з картками (Додаток1)

ІІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь

-Із якою історичною землею пов’язано формування ядра українського народу?

-Які причини  зумовили основні потоки міграції з території України?

ІV. Мотивація навчальної діяльності

Завдання . За матеріалами таблиці та відповідної карти атласу дайте відповіді на питання:

-Яку частку в національному складі населення України за­ймає корінна нація? Які зміни відбулися в національному складі населення за останнє століття? Чому Україна має строкатий національний склад? З якими історичними подіями пов’язані зміни в національному складі населення України? Частка яких народів збільшилася? зменшилася?

Національний склад населення України

V. Вивчення нового матеріалу

1. Поняття про етнос. Нація як вища форма етносу

Сучасна Україна — багатонаціональна держава, де прожи­вають більше 100 націй та народностей. Усі вони складають український народ.

Вивченням культури, побуту, походження та розселення на­родів займається етнографія (грец. ethnos — «народ», grapho — «пишу»).

Розповідь вчителя.

2. Формування національного складу населення України

Україна має унікальне географічне положення, тому здавна разом з корінним етносом — українцями — тут жили представ­ники інших народів. Вони створювали матеріальні багатства: будували міста, розорювали цілинні землі, втілювали в життя наукові проекти.

Розповідь-пояснення вчителя.

Первинна перевірка засвоєних знань

Практична робота 4. Побудова секторної та стовпчикової діаграм національного складу населення України за даними 2001 року

Завдання . Дайте відповіді на питання за матеріалами карток.

Примітка. Kартки для індивідуальної роботи (або інший варіант — у малих групах) учнів для самостійного ви­вчення нового матеріалу.  Дати письмові відповіді на питання, поставлені після текстів. (картки додаток 2)

Картографічний тренінг. 1.Використовуючи контурну карту, на якій умовними знаками позначено райони розселення деяких національних меншин, відновіть її легенду( Додаток 3)

2.Позначте на контурній карті цифрами: 1 — найбільше адміністративно-територіальне утво­рення у складі України, де більшість населення складають росіяни; 2 — область із найбільшою част­кою росіян (близько 40 %); 3 — область, де росіяни за своєю кількістю не входять до першої трійки народів, що тут живуть; 4 — область, де представники шести етносів становлять не менше ніж 1 % її населення кожний. ( Додаток 3)

3.Обведіть на контурній карті територію, де компактно проживають гагаузи. ( Додаток 3)

3. Духовна культура. Географія релігії в Україні

Релігія (від лат. religio — «благочестя», «побожність», «свя­тиня», «предмет культу») — одна з форм культури, світогляд, що полягає в поклонінні вищим силам, а також освяченні норм моралі.

Релігія відігравала і продовжує відігравати важливу роль як в особистому і соціальному житті людей, у житті держави, такі в міжнародних відносинах. Значним є внесок релігії у форму­вання етносів, у розвиток їхньої культури, державності.

Україна — багатоконфесійна держава, на 1 червня 2000 року офіційно було зареєстровано 24,3 тис. релігійних організацій-громад, що належать до 90 конфесій (див. схему). Найбільш численними є християнські конфесії.

Релігійний склад населення України

Розповідь-пояснення вчителя.

IV. Домашнє завдання

Читати матеріал підручника. Виконати соціогеографічний практикум.

Соціогеографічний практикум

Складіть схему етнічної родовідної своєї родини. Вкажіть прізвище, ім’я, по батькові і обов’язково національність. Тра­дицій яких етносів дотримуються у вашій родині? Чи знаєте ви свята свого народу? мову? Чи пов’язане прізвище вашої родини з етнічною родовідною?

Схема

Додаток 1

Картка №1

1. Обведіть на контурній карті суцільними лініями три регіони (великі райони) з підвищеною густотою населення. Позначте їх римськими цифрами І, II, III і нижче запишіть їх назви.

I        —      ;

II       —                :

ІІІ-____

Картка №2

3. Заповність таблицю та позначте на контурній карті відповідними арабськими цифрами області, розпізнавши їх за описами.

Картка №3

4.Покажіть на контурній карті стрілками два головні напрямки виїзду українців на заробітки до сусідніх країн. Підпишіть на карті назви цих країн.

Картка №4

2. Обведіть на контурній карті пунктирними лініями два великі регіони країни з найменшою густотою населення. Позначте їх римськими цифрами IV і V. Нижче запишіть їх назви та укажіть причини зниженої густоти населення.

IV-            ;  V- .

                                                               Додаток 2

Картка 1

Росіяни

Другою за кількістю населення національною групою є росіяни, які становлять понад 17 % населення. Росіяни разом з українцями в попередні століття освоювали східні і південно-східні райони країни. Наприкінці XVII ст. чверть жителів Слобожанщини були росіянами. У XX ст., в роки проведення політики індустріалізації в СРСР та в повоєнний період, коли високими темпами будувалися заводи, фабрики і шахти, виникла велика потреба в робочій силі. Вона реалізовувалася в основному за рахунок російського населення, тому за 1930–1959 рр. кількість росіян в Україні зросла у 2,1 разу (а українців майже не змінилася). Основними районами розміщення росіян є: південь України — Одеська (27 %), Запорізька (32 %) області, Крим (67 %); східні області: Дніпропетровська (24 %), Харківська (33 %), Луганська (45 %), Донецька (44 %); місто Київ (21 %).Яку частину населення України становлять росіяни? Які історичні процеси сприяли збільшенню кількості росіян? У яких районах проживає багато росіян?

Картка 2

Євреї

У роки між Першою і Другою світовими війнами на території України проживало близько 3 млн євреїв. Ще урядом царської Росії було організовано так звані смуги осілості євреїв. Це райони Правобережної України, а в XIX столітті в смуги осілості євреїв включено Чернігівську і Полтавську губернії. У межах цих смуг євреям заборонялося жити в селах і деяких великих містах. Високий відсоток єврейського населення був у маленьких містечках на захід від Дніпра («містечкові євреї»), а також в Одесі (36,5 % від загальної кількості населення міста), Чернівцях (33,5 %), Львові (31,9 %) і деяких інших містах. З 1930 по 1989 р. кількість євреїв зменшилася з 2,7 млн чоловік до 486 тис. Причини цього різні: геноцид під час окупації фашистів, евакуація під час війни, еміграція до Ізраїлю, Канади (у 1999 р. 16 тис. чоловік виїхало до Ізраїлю, а на початку 90-х рр. ця цифра становила 30–40 тис. чоловік на рік). Зараз 97 % євреїв живе у великих містах країни (Київ — 100 тис. чоловік, Одеса — приблизно 69 тис., Дніпропетровська область — приблизно 50 тис. чоловік). Що називали «смугами осілості»? Де вони знаходилися? Назвіть причини різкого скорочення кількості євреїв в Україні за останнє століття.

Картка 3

Німці

З 60-х рр. XVIII ст. царська влада почала заселяти землі зруйнованої Запорозької Січі. Катерина II запросила німців з наданням їм пільгових умов для ведення сільського господарства. Перед Першою світовою війною налічувалося понад 1 тис. німецьких колоній (поселень). Вони були зосереджені на півдні України: Херсонська, Миколаївська, Одеська області, Крим, район Мелітополя. У 30-х роках налічувалося понад 500 тис. німців, у 1989 р. — 38 тис. Основна причина зменшення кількості — депортація на схід у передвоєнні і воєнні роки. У 1948 році заслання німців було оголошено вічним, у 1964 р. — обвинувачення в пособництві фашистам знято, але повертатися на Україну їм не дозволили. Де були розташовані німецькі колонії? Чому саме там?

Картка 4

Кримські татари

На світанку 18 травня 1944 року почалась операція з депортації кримських татар. За три дні 180 тис. кримських татар у 67 ешелонах було вивезено до Центральної Азії і Казахстану. Основне обвинувачення, що пролунало на адресу цього народу, — пособництво фашистам під час окупації Криму. Обвинувачення необґрунтоване. За перші два роки заслання загинуло 31 тис. татар. Не слід забувати той факт, що кримські татари — автохтони Криму (корінний народ), вони здобули незалежність, відокремившись від Золотої Орди в 1449 році. Традиційним районом розселення кримських татар був Південний берег Криму (до речі, про це свідчить і географічна карта: практично всі назви природних об’єктів і населених пунктів до депортації були татарськими — Коктебель, Кучук-Ламбат (Великий Маяк), Аюдаг, Карадаг тощо). Водночас із кримськими татарами було виселено німців, греків, болгар та ін. (Порівняйте національний склад Криму в 1926 і 1991 роках.) Зараз кримські татари повертаються на свою історичну батьківщину: у 1989 році кількість татар становила 38 тис. чоловік, тепер їх близько 250 тис. чоловік. Повернення кримських татар на історичну батьківщину в умовах нестабільності економіч-ного становища Криму (як, зрештою, і всієї України) час від часу викликає деяке соціальне та економічне напруження на півострові. (Нестача коштів на відбудову селищ, на створення нових робочих місць та ін.) Національний склад населення Криму в 1926 і 1991 рр. наведено в табл. 5.

Національний склад населення Криму,%

У чому зараз полягає національна проблема Криму? Яких змін зазнав національний склад Криму?

Картка 5

Сусідні етноси

Цілком природним є той факт, що на території України проживають етноси сусідніх держав. Кордон України багаторазово змінював свої обриси, у прикордонних районах населення практично завжди змішане. Так, 95 % угорців України проживає в Закарпатті, що межує з Угорщиною; болгари — у південних районах України (Одеська, Запорізька області). Багато молдаван в Одеській і Чернівецькій областях. Румуни компактно розселені в Чернівецькій і Закарпатській областях (після Першої світової війни Північна Буковина була частиною Румунії). Уздовж північних і західних кордонів України проживають поляки (найбільше — у Житомирській області). Полонізація західноукраїнських земель почалася з XIV ст., часом влада Польщі поширювалася до Дніпра. Як наслідок цих процесів на території України в 30-ті рр. проживало понад 2 млн поляків, нині — трохи більше 200 тис. Причини зменшення кількості поляків: депортація 1939–1941 рр., утрати під час окупації і внаслідок польсько-українських міжнаціональних конфліктів, обмін українсько-польським населенням у перші післявоєнні роки. Дещо не вписується у вищезазначену тенденцію розміщення білорусів, які проживають у південних і східних районах України, чимало на Донбасі (вони переїхали в післявоєнні роки на підприємства і шахти Донбасу). Які етноси сусідніх країн проживають в Україні? Де вони розміщені? Які зміни в їхній кількості відбулися останніми десятиліттями?