Тема уроку: СУДИННА СИСТЕМА. РУХ КРОВІ ПО СУДИНАХ. ВЕЛИКЕ І   МАЛЕ КОЛА КРОВООБІГУ. Практична робота № 2. Вимірювання частоти серцевих скорочень

Мета: продовжити формувати знання учнів про серцево-судинну систему людини; ознайомити із рухом крові по судинах та причинами цього руху. Розвивати уміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, порівнювати, аналізувати; працювати з різними джерелами інформації; планувати та оцінювати результати своєї діяльності; розвивати ключові компетенції, толерантність, комунікабельність. Виховувати свідоме ставлення до власного організму.

Обладнання: підручник, таблиці «Будова серця», «Система кровообігу», зошити для практичних і лабораторних робіт  з друкованою основою, сигнальні картки, проектор.

Тип уроку: комбінований.

Базові поняття: артерії, вени, капіляри, велике і мале кола кровообігу, пульс.

Хід уроку

І. Організаційний момент (0,5 хв.)

Хай кожен день і кожен час

Нове для вас добуде.

Хай добрим розум буде в вас,

Розумним серце буде.           С. Маршак

Замало опанувати премудрість,

слід також уміти користуватися нею.

                                                                                                                          Цицерон

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів. Перевірка домашнього завдання (9,5 хв.)

1.  Робота з німим малюнком

  - Озвучування біля дошки, використовуючи таблицю «Будова серця».  Учень з високим рівнем знань здійснює контроль.

2. Термінологічний дощ (методичний прийом). Учні по черзі називають терміни, що вивчалися на минулому уроці. Потім у відповідному порядку дають їм визначення.

1.Серце (орган кровоносної системи, скорочення якого здійснює циркуляцію крові по судинам)
2. Міокард (середній шар стінки серця)

3.Ендокрд (епітелій вистелений всередині міокарда)

4.Епікард (сполучна тканина, якою вкритий міокард).
5. Перикард (навколосерцева сумка)
6. Автоматизм (здатність серця скорочуватися без зовнішніх подразників під впливом імпульсів, що виникають у самому серці)
7. Систола (скорочення серцевого м’язу)
8. Діастола (розслаблення серцевого м’язу)
9. Систолічний об’єм (об’єм крові, що викидає серце за одне скорочення)

3. Перевірка та оцінювання творчого завдання учнів

Зачитування відповіді на проблемне запитання та реклами.

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності (2 хв.)

1.« Читаємо!…» (методичний прийом).

Притча «Дорога» (на слайді)

Прибігла Стежка до Дороги і зупинилася в захопленні.

- Тітонько, тітонько, звідки ти така велика?

- Все просто, - знехотя пояснила Дорога. - Була малою, як ти, а потім виросла.

- От би мені вирости! - Зітхнула Стежка.

- А що тут хорошого? Кожен на тобі їздить, кожен топче - ось і вся радість.

- Ні, не вся, - сказала Стежка. - Поки я маленька, мене далеко не пускають, а тоді б я ... ух, як далеко пішла!

- Далеко? А навіщо далеко? Я ось до міста дійшла, і все, з мене

вистачить ...

Поникла Стежка і назад у ліс побрела. 'З мене досить!' Чи варто заради цього бути дорогою? Може, краще залишитися Стежкою, назавжди загубитися в лісі?

Ні, не краще, зовсім не краще. Просто Стежка помилилася цього разу, просто вона вийшла не на ту дорогу.

                                                                                                      Фелікс Крівін

Після перегляду та зачитування притчі вчитель ставить учням декілька питань.
1.Як ви розумієте зміст цієї притчі.
(В житті можливо припуститися помилки, але не треба здаватися: йдіть у перед, тоді обов’язково ви потрапите на свій життєвий шлях. Він приведе вас до мрії, до її здійснення. Головне не зупинятися, а йти на пошуки своєї істини).

Учням пропонується самостійно визначити тему та мету уроку. Пропонується перегляд слайдів та їх коментар.

- Що ви побачили на слайді? (річкові системи, карту України, транспортні магістралі)

-Спробуйте уявити собі нашу державу без цих систем та ліній комунікацій? Чи змогла б вона існувати? (Ні. Вони забезпечують зв'язок всіх частин України, транспортуючи все необхідне в різні її кути)

-Як ви вважаєте з якою системою нашого організму можна асоціювати річкові системи та транспортні магістралі нашої країни? (Кровоносні судини)

Невипадково ми згадали сьогодні про річкові системи та транспортні магістралі, що забезпечують країну необхідними ресурсами. В усі напрямки Україну перетинають річкові системи, лінії зв’язку, різні транспортні магістралі. Як не може існувати держава без транспортних “ артерій ”, так не може існувати людина без руху крові по кровоносним судинам нашого організму.

Отже, тема нашого уроку:

«Судинна система»

IV.Вивчення нового матеріалу

1. Побудова синонімічного ряду:

Легені - ….

Серце - ….

Судини - ….

   - Більшість органів нашого організму мають свої порівняння. І якщо серце – це насос, двигун, мотор, то судини, напевно, - шлях, путь, магістраль, по якій рухається кров. І як у будь якого руху, у нього теж існують певні особливості і правила, які і будуть вивчатися на  сьогоднішньому уроці. А регулювати наш рух по темі буде план-світлофор. (На дошці)

     ПЛАН УРОКУ

Правила руху крові

Види руху   

Практикум

2. Постановка проблемного питання

   - І якщо дорожній рух відбувається в горизонтальному напрямку, то рух крові, переважно у вертикальному! Що ж примушує кров рухатися вгору?

3. Робота у парах

     Учні об’єднуються у з групи: «Артерії», «Вени» і «Капіляри», самостійно вивчають матеріал параграфа 22 ст.77-78.

     Учні визначають особливості будови, пов’язані із функціями, тиск та швидкість крові:

1 пара – у артеріях

2 пара – у венах

3 пара – у капілярах

Презентація роботи.

4. Фронтальне заповнення таблиці у зошитах та на дошці під час презентації.

5. Узагальнення

   - То що примушує кров рухатись в вертикальному напрямку?

     -Чому стінки вен менш еластичні за стінки артерій?

   - Яке значення для кровообігу мають кишенькові клапани у венах?

   - Чому стінки капілярів найтонші, а швидкість крові у них найменша?

6.Відповідь на проблемне запитання

   - При переході з горизонтального положення у вертикальне, вени нижніх кінцівок додатково депонують 500-600 мл крові. Тому при вертикальному положенні тіла необхідні додаткові фактори, що забезпечують повернення крові до серця, якими є:

1. “М’язове серце” -  скорочення скелетних м’язів - стиснення вен, підвищення в них тиску, що полегшує рух крові в напрямку до серця;

2. Наявність у венах клапанів - вони запобігають руху крові в напрямку від серця;

3. Присмоктуюча дія легень - під час вдиху тиск у плевральній порожнині знижується, стає на 6 мм. рт. ст. нижче атмосферного. Це сприяє виникненню негативного тиску в порожнистих венах та збільшенню градієнта тиску між цими венами та венами на периферії, що полегшує рух крові в напрямку до серця;

4. Присмоктуюча дія серця - під час систоли шлуночків зміщаються передсердно-шлуночкові (стулкові) клапани, в передсердях (і порожнистих венах) тиск стає нижче 0, що призводить до зростання градієнта тиску між порожнистими венами та венами на периферії і полегшує рух крові в напрямку до серця.

7.Види руху крові.

   - На дорогах країн світу існує два види руху: правосторонній і лівосторонній. У нашій кровоносній системі існує теж два види руху крові  – по малому колу (легеневому) і по великому колу кровообігу.

Слово вчителя

1540 р. Мігель Сервет у своїй книзі описав мале коло кровообігу, в якому кров звільняється від шкідливих речовин у процесі дихання і стає яскраво-червоною. Для цього відкриття Сервету довелося розтинати трупи, що на той час було суворо заборонено церквою. Його звинуватили у цьому і стратили на площі Мадриду.

Через 75 років після смерті Сервета англійський лікар Уїльям Гарвей (1578–1657) описав відкритий ним закон кровообігу. Він показав роботу серця як м’язового насоса з клапанами, що за допомогою правого шлуночка кров рухається у легені, а завдяки лівому — потрапляє у найвіддаленіші частини тіла. Гарвей ще не мав можливості користуватися мікроскопом і тому не міг простежити перехід крові з артерій у вени, він не знав про існування капілярів, які були описані лише через 4 роки після його смерті професором Болонського університету Марчелло Мальпігі (1628–1694).

8. Пояснення вчителя за таблицею «Система кровообігу». Перегляд відеофрагменту.

-Легеневе (мале) коло кровообігу

-Велике коло кровообігу

Складаємо схему великого кола кровообігу.

Лівий шлуночок → аорта → артерії → капіляри → вени → праве передсердя.

Що таке мале коло кровообігу? (рух крові від правого шлуночка до лівого передсердя).

Складаємо схему малого кола кровообігу.

Правий шлуночок → легенева артерія → капіляри легенів → легеневі міхурці легенева вена → ліве передсердя

9. Первинне засвоєння знань.

Візьміть червону і синю пасту та підкресліть ними ділянки кровоносного русла, де тече артеріальна та венозна кров відповідно.

Велике коло кровообігу:

Лівий шлуночок → аорта → артерії → капіляри → вени → праве передсердя

Мале коло кровообігу:

Правий шлуночок → легенева артерія → капіляри легенів → легенева вена → ліве передсердя

V. Узагальнення та систематизація знань учнів (10 хв.)

        1. Дайте визначення поняттям

-Тонус судин

-Артеріальний пульс

 - Де можна визначити пульс?

-Що можна визначити за пульсом?

      Артеріальний пульс — ритмічні коливання стінки артеріальних судин, викликані підвищенням тиску в аорті під час скорочення серця (систоли). Пульс визначають у місцях, де великі артерії підходять близько до поверхні тіла — внутрішній бік зап’ястя, на скронях, по боках шиї та ін. Кожне коливання відповідає скороченню серця. За пульсом можна визначити частоту серцевих скорочень за 1 хв.

Запам’ятайте!

Норма пульсу: підлітки — 72–85 уд/хв, дорослі — 60–75 уд/хв

Це цікаво

•    Пульс маленьких пташок — 200 уд/хв;

у кішок — 130 уд/хв;

у коня — 35 уд/хв;

у слона — 25 уд/хв.

Практична робота №2.

Т Е М А: Визначення частоти пульсу при різних станах організму.

М Е Т А: навчитися знаходити частоту серцевих скорочень  і  

                визначати пульс  у стані спокою і після  фізичного  

                 навантаження.

О Б Л А Д Н А Н Н Я: годинник з секундною стрілкою;зошит,  підручник.

Х І Д  Р О Б О Т И:

Знайдіть у себе на тілі ділянки, де артерії розташовані близько до поверхні тіла і намацайте пульс.

Засічіть час і, протягом 30 сек, підрахуйте пульс. Дані помножте на два і занесіть до таблиці.

Фізкультхвилина!!!

Виконайте 10 присідань і повторіть вимірювання пульсу. Дані помножте на два і занесіть до таблиці.

На основі отриманих даних зробіть такі висновки:

1.як змінюється частота серцевих скорочень відразу після навантаження ?

2.чому при навантаженні частота серцевих скорочень змінюється?

Закріплення по питанню.

1.Чому при навантаженні частота серцевих скорочень змінюється?

2.За рахунок чого скорочується тривалість серцевого циклу при збільшенні частоти серцевих скорочень?

(за рахунок періоду відпочинку).

2. Гра «Світлофор»

                                                    Картки:

     -              ознаки, характерні для артерій

     -               ознаки, характерні для вен

                    ознаки, характерні для капілярів

0знаки: через їх стінки відбувається обмін речовин між кров’ю і тканинною рідиною( кап.), мають кишенькові клапани(вени), несуть кров від серця(Артерії), кров рухається найповільніше(кап), тиск крові найбільший(арт), утворені трьома шарами тканин(вени), несуть кров до серця(вени), найдрібніші судини(кап), середній м’язовий шар стінок добре розвинений(арт), тиск крові – 20 мм рт. ст.(кап), тиск крові найнижчий(вени).

3.. «Творча лабораторія».

— Вміст кисню і поживних речовин в артеріальній крові більший, ніж у венозній. Чому ж у донорів кров беруть з вен, а не з артерій?

4.Гра «Вірю не вірю».

Згода чи не згода - киваємо головою .

VІ.  Рефлексія (2 хв.)

Давайте згадаємо, що нового сьогодні ми дізнались?

Де виможете використати знання з теми?

Оцінювання відповідей учнів протягом уроку.

VІІ.  Повідомлення домашнього завдання (1 хв.)

1. Опрацювати матеріал параграфа.

2. Скласти сенкани до теми.

5. Іменник-синонім до теми, або ж слово асоціація до теми