Відділ освіти Нікольської райдержадміністрації

         КЗ «Методичний центр  Нікольської районної ради Донецької області»

                      КЗ «Республіканська ЗОШ І-ІІІ ступенів»

                   Матеріали на конкурс

                  «Вчитель року - 2017»

                   Номінація «біологія»

                                                               КОЛОМОЄЦЬ  ОЛЕНИ

                                                                                            МИКОЛАЇВНИ

                                           Республіка 2016-2017

Опис педагогічної діяльності

вчителя біології

КЗ «Республіканська ЗОШ І-ІІІ ступенів»

Коломоєць Олени Миколаївни

«Розвиток креативного мислення учнів на уроках біології»

    Природа наділила нас двома вухами, двома очима, але лише одним язиком,

для того щоб ми дивилися і слухали більше, ніж говорили.

Сократ

Актуальність досвіду. Наш час – це час суттєвих змін у науці, техніці, інформаційному середовищі, освіті. Суспільству потрібні люди, які здатні приймати нестандартні рішення, вміють творчо мислити. Тому одним із пріоритетних напрямків політики нашої держави є турбота про обдаровану та талановиту молодь, її творчий, інтелектуальний, духовний та фізичний розвиток. У Національній доктрині розвитку освіти зазначено, що «Держава повинна забезпечувати … розвиток творчих здібностей і навичок самостійного наукового пізнання, самоосвіти і самореалізації особистості». Одним із вирішальних чинників розв’язання цих завдань є розвиток креативного мислення учнів. 

Науково-теоретична база. Поняття «креативність» у контексті психологічного знання набуло значення до початку 50–х років ХХ ст. Піонером в області креативності вважають Дж. Гілфорда, який ототожнив поняття креативності та творчого мислення. Дослідження в галузі креативності проводилися вітчизняними (С.Медник, Д.Богоявленська, М.Гнатко, В.Дружинін, В.Козменко) та зарубіжними (Дж. Гілфорд, Е.Торренс, Ф.Бардон, Д. Харрінгтон) вченими. На сьогодні існує більше, ніж сто означень креативності.Термін «креативність» має подвійне значення: творчість і створення. Але треба пам’ятати, що творчість не завжди дає творчий результат, а креативність веде до створення творчого продукту.     

Креативне навчання – це процес постійної співпраці вчителя та учня. Навчальний процес організовується як живий контакт партнерів, зацікавлених один у одному та в справі, якою вони займаються разом. Креативне навчання має характерну рису: навчальний процес зливається з життям, із рішенням реальних творчих задач.

Основна ідея мого досвіду полягає у відмові від механічного перенесення знань, до проблемно-пошукової діяльності учнів, які йдуть шляхом наукового дослідження до формування проблем, гіпотез, пошуку шляхів їх розв’язання, формування понять та їх пояснення. Учитель здійснює супровід учнів, дає певні рекомендації, спонукає їх до творчої діяльності, демонструє певний спосіб дій. Креативне навчання передбачає індивідуально-орієнтовану роботу вчителя з учнями. Першочерговою задачею є розвиток у школярів здібностей до самостійного формування нових знань, умінь, способів дій. Головним фактором креативного навчання є ініціативність учнів. При цьому учень із об’єкта педагогічного впливу перетворюється на суб’єкт спілкування. Він відповідає за свою діяльність так само, як і вчитель за свою. Не із кожного учня можна «зробити» креативну особистість. Креативне навчання – це процес постійної співпраці вчителя та учня. Навчальний процес організовується як живий контакт партнерів, зацікавлених один у одному та в справі, якою вони займаються разом. Креативне навчання має характерну рису: навчальний процес зливається з життям, із рішенням реальних творчих задач.

Працюючи над темою «Розвиток креативного мислення учнів на уроках біології»,  спираюся на активну модель навчання та частково на інтерактивну (робота в парах, групах) як спеціальну форму організації пізнавальної діяльності, яка має конкретну, передбачувану мету – створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність. Використовую методи: дослідницький (старша школа), частково – пошуковий (основна школа); пояснювально -ілюстративний (на етапі підготовки дослідження).

У процесі педагогічної діяльності прийшла до висновку, що саме ігри, моделювання, розв’язування прикладних та винахідницьких задач, самостійна робота, дослідно-експериментальна діяльність, участь у семінарах і диспутах, робота над проектами сприяють формуванню креативної особистості.

У кожній навчальній темі з біології можна створити умови для креативної діяльності. За опитуванням учнів, найбільшу перевагу вони надають роботі у групах та парах, що сприяє генерації різнопланових думок та ідей (іноді неймовірних). При цьому діти визначають, що колективна робота допомагає навчитися слухати та чути інших.

Оскільки основне завдання школи на сучасному етапі полягає в тому, щоб навчити учня вчитися, то під час засвоєння біологічних знань перший етап процесу розвитку критичного мислення передбачає формування навичок роботи з навчальною літературою, складання плану, конспекту, заповнення таблиці, побудову чи аналіз схем, написання рефератів, підготовку усної та письмової розповіді-роздуму,  роботу з  текстом і позатекстовим матеріалом підручника, засобами масової інформації, теле- і радіопередач, комп'ютерних програм  тощо. Здобувши інформацію з різних джерел, учень при цьому має можливість зіставити її, знайти протилежну і спільну думку, прийняти чи відвернути її і, в кінцевому результаті, зробити свій осмислений висновок.

У сучасній освіті особливого значення набуває розвиток інноваційного потенціалу кожного учня як умова його особистого  зростання та самореалізації. При цьому особливого значення набувають  креативність особистості,  її здатність до творчого нестандартного мислення, вміння ефективно розв’язувати складні проблеми власної життєтворчості.

Посилена увага до розвитку інноваційного потенціалу  учня у новому Державному стандарті базової і повної загальної середньої освіти. Так, зазначений нормативний  документ орієнтує педагогів на перехід від декларування переваг особистісної моделі навчання до її практичного впровадження.

На цей час вчителю біології насамперед потрібно викликати і посилювати у школярів їхні власні мотиви діяльності, актуалізувати пов’язані з ними потреби, пропонувати навчальний матеріал, для якого характерні новизна, практична спрямованість, проблемність, відповідність пізнавальним потребам учня. Основною метою освітньої галузі «Природознавство» визначається  формування в учнів природничо-наукової компетентності як базової та відповідних  предметних  компетентностей  як обов’язкової складової загальної культури особистості і розвитку її творчого потенціалу.  Завданнями освітньої галузі є:

- оволодіння учнями термінологічним апаратом природничих наук, засвоєння предметних знань та усвідомлення суті основних законів і закономірностей, що дають змогу зрозуміти перебіг природних явищ і процесів;

-  усвідомлення учнями фундаментальних ідей і принципів природничих наук;

 - набуття досвіду практичної та експериментальної діяльності, здатності застосовувати знання у процесі пізнання світу;

-  формування ціннісних орієнтацій на збереження природи, гармонійну взаємодію людини і природи, а також ідей сталого розвитку.

Як свідчить практичний досвід, особливо сприятливо впливають на учнів ситуації успіху, доброзичливий коментар вчителя на уроці, включення ігрових моментів у шкільні заняття. Багато чого з переліченого тут можна реалізувати, використовуючи інноваційні технології навчання.

Ігрові моменти на уроках активізують пізнавальну діяльність учнів, допомагають акцентувати увагу на певних явищах. Наприклад, при вивченні теми «Паразитичні черви» учні грають сценку з народної казки. Братець Іванушка просить у сестрички Альонушки напитися водички із ставка.

Сестричка йому не дозволяє, але він не слухає її. Тоді Альонушка звертається до класу і просить допомогти. Учні розповідають про зараження печінковим сисуном.

 Друга сценка із казки про принцесу, біля воріт замку якої продавали яблука. Згадайте, хто з’їдав ці яблука, в того збільшувались ніс і вуха. А в нашій казочці що? Діти розповідають про способи зараження аскаридами і гостриками.

Учень розповідає про випадок з його товаришем, який живе в Середній Азії: «Нещодавно мій друг Карим ледь не помер. Він і батько йшли з караваном. Караван зупинився біля невеличкої водойми. Людям  і тваринам дуже хотілось пити. «Пийте тільки з посуду і не забудьте вкинути дезинфікуючу таблетку», сказав старший. Але Карим махнув рукою: «Я тільки ковточок, щоб рота освіжити»,і склонився над водою. Після відпочинку караван приготувався рухатися далі, але з Каримом відбувалося щось незвичайне: із рота пішла кров. Його відвезли до найближчої лікарні. Там з неабияким зусиллям вийняли з глотки __________?».

Учні розповідають про особливості будови п’явок , їх живлення, про особливості кінської п’явки.

Такий підхід до вивчення матеріалу сприяє формуванню інтересу до предмета, розвиває творчу активність, робить діяльність учнів більш різноманітною, знімає напруження. Відчувши успіх, учень бажає пережити це знов, виконати ще важче завдання.

     Разом з тим, використання новітніх технологій потребує від вчителя біології  нового педагогічного мислення, на шляху якого постають певні проблеми та перешкоди: це вплив освітніх технологій, почуття дискомфорту, що його спричиняють будь-які зміни, брак мотивації до змін, моделей та інформації щодо технологій ефективного навчання.  Однак сьогодні, коли перед школою стоять завдання розвитку особистості, критичного мислення та гуманізації освіти, вчителю біології на уроках треба використовувати широкий спектр особистісно орієнтованих технологій, таких як:

-проблемне навчання;

-технологія інтенсифікації навчання на основі схем і знакових моделей навчального матеріалу;

-технології організації групової навчальної діяльності;

-ігрові технології навчання;

-проектна технологія;

-технологія навчання як дослідження;

-технологія формування творчої особистості;

-комп’ютерні технології;

-розвивальне навчання;

-технологія критичного мислення.

З переліку вищезазначених технологій чільне місце в системі діяльності вчителів біології  належить технології розвитку критичного мислення, яку запропонували в середині 90-х років ХХ століття американські педагоги Дж. Стіл, К. Мередіт, Ч. Темпл як особливу методику навчання, що відповідає на питання «Як навчити мислити?». Основу цієї методики становить структура, що складається з трьох компонентів: виклик – осмислення змісту – рефлексія.

На етапі виклику відбувається визначення учнями рівня власних знань та актуалізація суб’єктивного досвіду. Мета вчителя на цьому етапі – виявити, що саме учні знають або думають, а роль - спрямовувати роботу, виявляти думки учнів та уважно прислухатися до учнівських ідей.  Їх правильність чи неправильність не розглядається. У цій ситуації вчителю важливо утриматися від висловлення власних ідей якомога довше. На цьому етапі доцільно використовувати такі навчальні стратегії, як «Асоціювання», «Створення проблемної ситуації». Готуючи цю частину уроку, варто пам’ятати, що знання – це результат здивування та допитливості, тому етап виклику логічно підводить до наступного етапу – осмислення змісту.

Саме на цьому етапі учні працюють з новим матеріалом, якому присвячено урок: слухають або читають текст. Першочерговою метою цього етапу є збереження зацікавленості учнів, ініційованої на етапі актуалізації. Для цього має використовуватися метод «Поміч» (позначки для оптимізації методики інтерактивного навчання), багаторівневе опитування, взаємне навчання тощо. Ця частина уроку має бути інформаційно насиченою, але, вибираючи форму подання , треба пам’ятати, що в дітей більше розвинена зорова та емоційна пам’ять. Тому, цілком зрозуміло, що для цього ідеально підходять  презентації, відеофільми.

Найчастіше нові знання вимагають і нових форм подання програмового матеріалу. Однією з таких форм є мультимедійна презентація. Використання мультимедійних презентацій забезпечує наочність, що сприяє комплексному сприйняттю й кращому запам’ятовуванню матеріалу. Презентації полегшують показ фотографій, малюнків, графіків, діаграм. Використовуючи анімацію й вставки відеофрагментів, можна продемонструвати процес у динаміці. Усе це забезпечує ефективність сприйняття інформації. Застосовуючи мультимедійні презентації, можна компенсувати відсутність у підручниках матеріалів, у яких відображено сучасні наукові досягнення.

 Звісно, не кожен урок потребує такого супроводу, але в шкільному курсі «Біологія» існують такі теми, до яких підібрати наочний матеріал дуже непросто. Наприклад, уроки, на яких учні вивчають молекулярний та клітинний рівні життя. Завдяки анімаційним ефектам такі складні процеси, як біосинтез білка, трансляція, транскрипція, репарація, дихання, фотосинтез можна зробити наочними й зрозумілими. При цьому учням спочатку можна продемонструвати загальну схему процесу, а потім відпрацьовувати кожен його крок. Опанування зазначених процесів доцільно підкріпити відповідним роздатковим матеріалом. Те саме стосується й цитології: демонстрування мікрофотографій і малюнків клітинних органел, їх розташування в клітині, значно полегшує сприйняття й запам’ятовування навчальної інформації, а використання анімації дає змогу поетапно розглянути всі стадії поділу клітини.

Третій етап – рефлексія. Критичне мислення потребує  переосмислення навчальної інформації та її відбору для розуміння суті теми. Рефлексія розпочинається як процес індивідуальний і закінчується спільним обговоренням. Учень краще запам’ятовує те, що розуміє та в змозі передати іншим, перефразувавши своїми словами. Так у нього формується власне розуміння певної проблеми.  Рефлексію у старших класах  варто проводити у вигляді малюнків, графіків, таблиць тощо, а для стимуляції критичного мислення учнів найкраще використовувати такі методи як «Прийом взаємного опитування учнів», «Прийом взаємного навчання» та інші інтерактивні методи.

Застосування технології критичного мислення потребує старанної підготовки як вчителя, так і учнів. Вони повинні навчитися успішно спілкуватися, використовувати навички активного слухання, висловлювати особисті думки, ставити запитання й відповідати на них. Тому пропонуємо вчителям біології  для формування рівня мислення,  активізації творчого потенціалу учня використовувати саме ефективні методи і засоби (проблемні заняття, творчі вправи і завдання, активізацію власного досвіду, пошукову діяльність, словесні моделі, асоціативні замальовки). Домінуюча роль має відводитися урокам проблемного характеру, диспутам, лекціям-візуалізаціям, педагогічним іграм, тренувальним вправам і випереджувальним завданням. До креативних належать методи, які у традиційному розумінні є інтуїтивними: метод «мозкового штурму», «метод емпатії», виконування учнем ролі вчителя тощо. Наступним видом креативного методу є метод евристики, що дає змогу учням виконувати завдання шляхом «наведення» на можливі правильні їхні рішення та скорочення варіантів таких рішень. Відшукування причин, які зумовлюють те чи інше явище, на основі  виконаних дослідів, аналізу вивченого матеріалу.

           Приведемо приклади таких завдань:

  Більше 300 років тому вчений Ван Гельмонт зробив дослід: насипав у горщик 80 кг грунту  і  посадив в нього гілку верби, зваживши її перед тим.

 Верба росла 5 років ,не отримуючи ніякого живлення, тільки поливалася водою, в якій не було солей. Через 5 років вчений зважив вербу і побачив, що вага її збільшилась на 5 кг, а вага грунту зменшилась всього на 50 г. Чому так вийшло?

  Амеб помістили в дві колби: одна була з джерельною водою, друга з кип’яченою. В одній колбі через деякий час амеби загинули. Поясніть чому?

   Висування проблемного питання.

   Приклади завдань:

  Чому у зародку птахів закладаються зяберні щілини, якщо газообмін відбувається скрізь шкарлупу яєць, а не скрізь них ?

  Чому під час прання, під час пиляння дров більш за все працюють руки, а стомлюється спина?

  Чому лікарю важливо знати, якою є людина:  праворука чи ліворука(шульга)

    Повідомлення парадоксального факту, висування гіпотез, пропозицій.

    Факт перший. У минулому  столітті  на одному з островів Атлантичного  Океану спалахнула епідемія кору від  людини, яка заразилася У Європі. З 7 тисяч населення здоровими  залишилось 98 найстаріших людей , які хворіли кором 65 років тому.

   Факт другий. У 1967 році молодий хірург з Кейптауну Крістіан Барнард зробив першу пересадку серця від однієї людини іншій. Операція   виконана стерильно, дуже майстерно. Але серце добре не прижилося,врятувати життя хворому не вдалось. Як не парадоксально, ці два факти пов’язані між собою. Як?

 До креативних методів належать і такі:

метод придумування – це створення невідомого учням продукту за результатами їхніх певних розумових дій;

метод «якби…» - учням пропонується скласти опис та намалювати  малюнок про те, що відбудеться, якщо у світі щось зміниться. Виконання учнями подібних завдань не тільки розвине їхню  здатність уявляти, а й уможливить краще розуміння реального світу, взаємозв’язку його складових, фундаментальні основи різних наук;

метод образної картини – відтворює такий стан учня, коли сприйняття і розуміння об’єкта, що вивчається, наче зливаються: відбувається його цілісне, нерозчленоване бачення. Кожний учень під час такої роботи не тільки мислить різними масштабами, співвідносить свої знання з різних галузей знань, а й відчуває значення зображеної реальності;

метод гіперболізації – збільшується чи зменшується об’єкт пізнання, його окремі частини або якості;

метод синектики – стимуляція уяви через поєднання різнорідних елементів, який ґрунтується на методі «мозкового штурму», різних за видом аналогій (словесної, образної, особистої), інверсії, асоціації тощо;

метод інверсії, або звернення, орієнтований на пошук ідей у нових, несподіваних напрямах, здебільшого протилежних до традиційних поглядів та переконань.

Зрозуміло, що використовувати креативні методи навчання на уроці біології слід тільки в тому разі, якщо вони є методично виправданими. Для навчання важливі всі рівні пізнання й усі види та типи дидактичних форм і методів навчання. Вчителеві потрібно завжди пам’ятати, що обов’язковим складником будь-яких методичних систем є й так звані традиційні методи навчання. Використання ж в навчальній практиці тільки активних та інтерактивних методів і технологій навчання не може бути самоціллю.

Вибираючи методи навчання, не слід виходити з того, що оскільки пошукові методи ефективні для розвитку мислення, то всі уроки необхідно конструювати тільки проблемними. Кожний урок не може бути проблемним, але  має забезпечити особистісне освітнє зростання учня.

Тут цілком доречний суб’єктивізм учителя під час вибору методів та форм навчання. Як свідчить практика, застосовуючи вподобану технологію навчання, багато вчителів досягають високих результатів. В цьому випадку неповнота якоїсь однієї методики компенсується майстерністю та захопленістю вчителя.

Варто зазначити, що використання інноваційних технологій вимагає від учителя необхідних методичних і психологічних знань та вмінь. Наприклад, в технології критичного  мислення – це техніки,  за допомогою яких учитель включає увагу всіх учасників навчального заняття у процес обговорення, вміння здійснювати психологічну підготовку учнів і правильно організувати простір для заняття, вміння регламентувати етапи роботи. Вчителю, який вирішив використовувати нові способи організації навчання, необхідно їх освоїти. І тут виникає надзвичайно важливе питання: де і як навчатися педагогу, що вчити по-новому?

Висновки. Для того, щоб критичне мислення розвивалося, необхідно створити в класі таку атмосферу, яка б переконала учнів, що кожна їх думка чи ідея є бажаною і допустимою. Навчально-методичні технології, які залучають учнів до теоретичних міркувань і практичних дій та спонукають їх ділитися своїми ідеями, підвищують їхню активність. Тільки тоді, коли учні на уроці активно залучені до навчально-виховного процесу на досить складному рівні, вони відчувають задоволення від цього, а їх інтелектуально-розвивальний аспект значно підвищується. На таких уроках формується самооцінка власних знань і оцінка своїх взаємовідносин з іншими людьми та довкіллям.

ЛІТЕРАТУРА

1. Беженар Г.Д. Освітнє середовище гімназії як засіб самореалізації обдарованої особистості// Обдарована дитина. – 2008. - №10.С.11

1. Пономарьова - Семенова Р.О. Теоретико – концептуальні підходи до проблеми обдарованості й креативності// Обдарована особистість: пошук, розвиток, допомога. – К., 1998. С.19 – 26

 3. Романець В.А. Психологія творчості.:Навч. Посібник, 2-е вид., доп. = К.: Либідь, 2001. – 288с.

4. Сологуб А.І. Концепція креативної освіти у природничо–науковому ліцеї// рідна школа. – 2002, №12.С.9 - 34

5. Андрієвський  О.  Управління пізнавальним процесом.  – К.: Шкільний світ, 2005. – С. 15-20.

6. Гаркавченко О.П. Критичне мислення на уроках. – Упоряд. Н.Муніч, В.Серебрій.-К.: Ред. загальнопед. газ., 2005.-С.66-68.  

7. Миронова В. Як навчати сьогодні . – К.: Шкільний світ, 2005. – С. 5-15.

8. Інтернет-ресурси.